- порочити
- —————————————————————————————поро́читидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… … Український тлумачний словник
обпльовувати — ую, уєш, недок., обплюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. 1) Покривати плювками кого , що небудь, забруднювати слиною. 2) перен. Ганьбити, порочити кого , що небудь … Український тлумачний словник
очорняти — я/ю, я/єш і очо/рнювати, юю, юєш, недок., очорни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Зводити наклеп на кого , що небудь; порочити … Український тлумачний словник
паплюжити — жу, жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити … Український тлумачний словник
паплюжитися — иться, недок. Брутально лаяти, порочити, ганьбити одне одного; лаятися … Український тлумачний словник
потріпувати — ую, уєш, недок. 1) перех. і неперех., що і чим.Стріпувати час від часу, злегка. 2) перех., перен., розм., заст. Порочити, ганьбити, осуджувати … Український тлумачний словник
уймати — а/ю, а/єш, недок., уйня/ти, уйму/, уйме/ш, док., перех., діал. Зменшувати що небудь, робити не таким помітним, відчутним. || Віднімати, відбирати. •• Уйма/ти че/сті кому принижувати кого небудь; порочити … Український тлумачний словник
опорочувати — опорочити (створювати погану репутацію кому / чому н.), порочити, компрометувати, заплямовувати, безчестити, ґанджувати … Словник синонімів української мови
паплюжити — люжу, жиш, Пр. Порочити, брутально, незаслужено лаяти, ганьбити; висміювати на людях … Словник лемківскої говірки